Як встановити циркуляційний насос у систему опалення?

Як встановити циркуляційний насос у систему опалення?

Холодні батареї в далеких кімнатах, нерівномірне прогрівання приміщень, збільшена витрата палива – все це може бути наслідком неефективної циркуляції теплоносія в системі опалення. Вирішити цю проблему допоможе правильно підібраний та встановлений циркуляційний насос. Цей пристрій значно підвищує ефективність системи опалення, забезпечує рівномірне прогрівання всіх радіаторів та знижує витрати на опалення до 15-20%.

Багато домовласників вважають встановлення циркуляційного насоса складним завданням, що вимагає виклику дорогих фахівців. Однак за наявності базових навичок роботи з сантехнікою та електрикою цю роботу можна виконати самостійно. У цій статті ми докладно розглянемо всі етапи встановлення циркуляційного насоса – від вибору моделі до запуску системи.

Вибір циркуляційного насосу

Перед покупкою циркуляційного насоса необхідно розуміти ключові характеристики цих пристроїв та правильно розрахувати параметри для конкретної системи опалення.

Основні характеристики циркуляційних насосів

Продуктивність насоса вимірюється в кубічних метрах на годину (м³/год) і показує, який об'єм теплоносія пристрій може перекачати за одиницю часу. Для приватних будинків зазвичай достатньо продуктивності 2-4 м3/год, для квартир – 1-2 м³/год. Напір насоса вимірюється в метрах водяного стовпа і визначає, наскільки потужно пристрій проштовхує теплоносій системою. Для одноповерхового будинку достатньо 4-5 метрів, для двоповерхового - 5-6 метрів, а для триповерхового - 6-8 метрів.

Потужність більшості сучасних циркуляційних насосів невелика - від 25 до 100 Вт, що можна порівняти зі звичайною лампочкою. Однак цей параметр впливає на енергоефективність пристрою. Сучасні енергоефективні моделі з класом енергоспоживання А або А+ можуть споживати на 70-80% менше електроенергії порівняно із застарілими аналогами.

Розрахунок необхідної потужності

Правильний розрахунок потужності насоса – запорука ефективної роботи системи опалення. Надто слабкий насос не забезпечить достатню циркуляцію, а надто потужний створить надлишковий тиск та шум.

Для приблизного розрахунку продуктивності можна використовувати формулу: Q = 0,86 × P / T, де:
Q – необхідна витрата теплоносія (м³/год)
P – теплова потужність системи опалення (кВт)
ΔT – різниця температур між подачею та оберненням (зазвичай 10-20°C)

Наприклад, для будинку з системою опалення потужністю 15 кВт і різницею температур 15°C необхідна витрата становитиме: Q = 0,86×15/15 = 0,86 м³/год.
З урахуванням запасу 20-30% рекомендується вибирати насос із продуктивністю близько 1-1,2 м³/год.
Напір насоса можна розрахувати за формулою: H = 0,1 × L + hпр + Σhм, де:
H – необхідний тиск (м)
L – загальна довжина трубопроводів (м)
hпр – втрати напору у приладах опалення (зазвичай 0,5-1 м)
Σhм – сума місцевих опорів (зазвичай 1-2 м)
Для типового приватного будинку із загальною довжиною трубопроводів 100 м: H = 0,1 × 100 + 1 + 2 = 13 м

Види насосів за способом керування

На сучасному ринку представлені циркуляційні насоси з різними типами керування:
Насоси з механічним керуванням мають фіксовану кількість швидкостей (зазвичай 3), що перемикаються вручну. Це прості та надійні пристрої за доступною ціною, що ідеально підходять для невеликих систем з постійним режимом роботи.

Насоси з електронним керуванням автоматично підлаштовують швидкість обертання залежно від потреб системи. Вони можуть працювати в декількох режимах: постійного тиску, пропорційного тиску або заданої температури. Такі насоси споживають до 50% менше електроенергії, забезпечують більш тиху роботу та збільшений термін служби.

Інтелектуальні насоси з можливістю підключення до систем розумного будинку дозволяють дистанційно контролювати та налаштовувати параметри роботи. Деякі моделі навіть самостійно аналізують режим роботи системи опалення та оптимізують свої параметри для максимальної ефективності.

Підготовчі роботи перед встановленням

Правильна підготовка до встановлення циркуляційного насоса суттєво спростить процес монтажу та забезпечить ефективну роботу пристрою.

Необхідні інструменти та матеріали

Для встановлення циркуляційного насоса вам знадобляться:

• Розвідні ключі (2 шт.)
• Трубний ключ
• Викрутки (плоска та хрестова)
• Рівень
• Вимірювальна стрічка
• Тефлонова стрічка або сантехнічний льон з герметиком
• Запірна арматура (кульові крани) – 2 шт.
• Зворотний клапан
• Фільтр грубої очистки
• Гнучкі шланги або перехідники (якщо потрібно)
• Електричний кабель та вилка (якщо насос не укомплектований)
• Дренажний вентиль (опціонально)

Все це можна придбати у спеціалізованих магазинах сантехніки чи будівельних супермаркетах. Комплект запірної арматури коштуватиме приблизно 400-600 гривень, що значно дешевше, ніж виклик фахівця.

Визначення оптимального місця для встановлення

Найбільш ефективне розташування циркуляційного насоса – на зворотній лінії системи опалення (де теплоносій повертається до казана). Тут температура теплоносія нижче, що сприятливо позначається на терміні служби насоса.

При виборі конкретного місця встановлення враховуйте такі фактори:

• Вісь валу насоса має бути строго горизонтальною
• Напрямок потоку води повинен відповідати стрілці на корпусі насоса
• Має бути забезпечений зручний доступ для обслуговування та регулювання
• Поруч має бути електрична розетка

Не рекомендується встановлювати насос у нижній точці системи, де накопичується бруд і повітря. Оптимальна висота встановлення – 30-50 см від підлоги.

Перевірка сумісності з наявною системою

Перед покупкою насоса необхідно визначити діаметр труб у місці передбачуваної установки. Стандартні діаметри підключення циркуляційних насосів: 3/4", 1", 1 1/4" та 1 1/2". Якщо діаметр насоса не збігається з діаметром труб, потрібні перехідники.

Також потрібно враховувати матеріал труб. Для пластикових та металопластикових труб може знадобитися встановлення компенсаторів, що поглинають вібрацію насоса.

Максимальний робочий тиск не повинен перевищувати параметри насоса (зазвичай 6-10 бар). Якщо в системі можливі стрибки тиску, рекомендується встановити розширювальний бак та запобіжний клапан.

Вимоги до електроживлення

Більшість побутових циркуляційних насосів працюють від стандартної мережі 220 В. Для підключення необхідна розетка із заземленням, захищена від попадання води. Бажано організувати окрему лінію живлення з автоматичним вимикачем на 6-10 А.

Для систем опалення, критичних для вимкнення електроенергії, варто передбачити джерело безперебійного живлення. Потужності 300-500 ВА буде достатньо підтримки роботи більшості побутових циркуляційних насосів протягом кількох годин.

Покрокова інструкція з встановлення

Установка циркуляційного насоса – процес, що вимагає акуратності та послідовності дій. Дотримуючись наведеної нижче інструкції, ви зможете виконати роботу якісно та без ускладнень.

Вимкнення та злив системи опалення

Перед початком будь-яких робіт необхідно відключити опалювальний котел і дати охолонути. Вимкніть електроживлення котла, перекрийте подачу газу чи іншого палива. Для зливу теплоносія знайдіть зливний кран у нижній точці системи та підключіть до нього шланг, виведений у каналізацію або відповідну ємність. Відкрийте повітряні крани на радіаторах, починаючи з верхнього поверху, щоб забезпечити швидке та повне зливання.

Майте на увазі, що повний злив системи займає від 30 хвилин до кількох годин, залежно від її обсягу. У великих системах об'ємом понад 150-200 літрів доцільно зливати теплоносій тільки з ділянки, де буде встановлений насос. Для цього перекрийте відповідні ділянки запірної арматури.

Якщо використовується дорогий теплоносій (наприклад, антифриз), його можна зібрати в чисту ємність для повторного використання. При зливі звичайної води такої потреби немає.

Монтаж запірної арматури

Встановлення запірної арматури – важливий етап, який забезпечує можливість обслуговування насоса без зливу всієї системи. З обох боків з місця встановлення насоса змонтуйте кульові крани. Відстань між ними має відповідати габаритам насоса з урахуванням приєднувальних елементів (зазвичай 180-250 мм).

При монтажі шарових кранів використовуйте ущільнювальні матеріали – тефлонову стрічку або сантехнічний льон з герметиком. Намотуйте ущільнювач за годинниковою стрілкою, роблячи 6-8 обертів навколо різьблення. Занадто велика кількість ущільнювача може звузити прохідний переріз і створити додатковий опір потоку.

Перед насосом рекомендується встановити фільтр грубої очистки (грязевик), який захистить пристрій від твердих частинок та продовжить його термін служби. За насосом встановлюється зворотний клапан, що запобігає зворотному струму теплоносія при вимкненому насосі. Зверніть увагу на напрямок потоку, вказаний на корпусі клапана – він повинен збігатися з напрямком руху теплоносія.

Встановлення самого насосу

Перед установкою насоса уважно огляньте патрубки на наявність пошкоджень і забруднень. Вісь валу насоса повинна розташовуватися горизонтально – перевірте це за допомогою будівельного рівня. Допустиме відхилення не повинно перевищувати 1-2 градуси.

Більшість сучасних насосів комплектуються накидними гайками з прокладками, що спрощує їхню установку. Затягуйте гайки рівномірно, з однаковим зусиллям з обох боків. Надмірне зусилля може пошкодити прокладки, а недостатнє призвести до протікання.

На корпусі насоса є стрілка, що вказує напрямок потоку теплоносія. Вона має збігатися з напрямком руху теплоносія у системі. Неправильний напрямок установки може призвести до значного зниження ефективності системи опалення.

Після встановлення насоса переконайтеся, що клемна коробка для підключення живлення знаходиться в зручному для доступу місці. У деяких моделях клемну коробку можна повертати з кроком 90 градусів, що дозволяє вибрати оптимальне положення навіть за обмеженого простору.

Підключення до електромережі

Підключення циркуляційного насоса до електромережі повинно виконуватись відповідно до схеми, наведеної в інструкції до пристрою. Більшість побутових насосів поставляються з вже підключеним кабелем та вилкою, що суттєво спрощує процес.

Якщо насос не укомплектований кабелем живлення, підключіть трижильний кабель перетином 1,5 мм² (фаза, нуль, заземлення) до відповідних клем у клемній коробці. Обов'язково використовуйте кабельні наконечники та затягуйте гвинти клем із зусиллям, рекомендованим виробником (зазвичай 0,5-0,8 Н·м).

Для додаткового захисту насоса рекомендується встановити пристрій захисного відключення (ПЗВ) зі струмом спрацьовування 30 мА. Такий пристрій захистить як сам насос, так і користувачів від ураження електричним струмом у разі порушення ізоляції.

Електрична розетка повинна бути на висоті не менше 30 см від підлоги, щоб виключити її контакт з водою при можливих протіканнях. Кабель живлення прокладайте так, щоб унеможливити його контакт з гарячими трубами системи опалення.

Встановлення додаткових елементів

Для підвищення надійності та функціональності системи рекомендується встановити додаткові елементи:
Байпас (обвідна лінія) дозволяє теплоносія циркулювати навіть при несправності насоса. Він являє собою ділянку труби, що з'єднує подавальну та зворотну лінії, із встановленим на ньому запірним краном. У нормальному режимі цей кран закритий, а відкривається лише у разі несправності насоса.

Манометр, встановлений до і після насоса, дозволяє контролювати тиск у системі та працездатність пристрою. Різниця показань цих приладів відповідає напору, що створюється насосом.

Термометри на лінії і зворотній лініях допомагають оцінити ефективність роботи всієї системи опалення. У правильно працюючій системі різниця температур має становити 10-20°C.

Запуск та налаштування циркуляційного насоса

Після завершення монтажних робіт необхідно правильно запустити та налаштувати циркуляційний насос, щоб забезпечити його ефективну та довговічну роботу.

Первинний запуск та видалення повітря

Перед запуском насоса необхідно заповнити теплоносієм. Відкрийте кран підживлення та повільно заповнюйте систему, контролюючи тиск за манометром. Оптимальний тиск у системі опалення приватного будинку становить 1,5-2 бари.

Для видалення повітря із системи відкрийте повітровідвідники на радіаторах, починаючи з нижнього поверху. На сучасних насосах є вбудований відвідник повітря – зазвичай це гвинт на лицьовій частині корпусу. Послабте його на 1-2 оберти до появи води без бульбашок повітря, потім затягніть.

Тільки після повного видалення повітря можна підключати насос до електромережі. При першому запуску насос може працювати шумно через повітря, що залишилося. Зазвичай після 15-30 хвилин роботи шум зникає. Якщо цього не сталося, повторіть процедуру видалення повітря.

Вибір оптимального режиму роботи

Насоси з механічним керуванням зазвичай мають перемикач з 3 положеннями, що відповідають різним швидкостям обертання. Для початку встановіть середню швидкість та перевірте, наскільки ефективно прогріваються всі радіатори. Якщо далекі радіатори залишаються холодними, збільште швидкість. Якщо система працює шумно, зменшіть швидкість.

Насоси з електронним керуванням пропонують кілька режимів роботи:

• Режим постійного тиску (позначається символом Δp-c) підходить для систем з переважно підлоговим опаленням
• Режим пропорційного тиску (Δp-v) є оптимальним для радіаторних систем опалення
• Автоматичний режим (Auto) самостійно обирає оптимальний режим роботи на основі аналізу системи

Вибір конкретного режиму залежить від типу системи опалення та рекомендацій виробника насоса. Найбільш універсальним вважається режим пропорційного тиску.

Налаштування швидкості циркуляції

Правильне налаштування швидкості циркуляції дозволяє досягти максимальної ефективності за мінімального енергоспоживання. Занадто висока швидкість призводить до шуму в системі та передчасного зносу насоса, а надто низька – до недостатнього прогріву віддалених радіаторів.

Для насосів з механічним керуванням оптимальну швидкість визначають експериментально. Почніть з мінімальної швидкості та перевірте температуру всіх радіаторів. Якщо всі радіатори прогріваються рівномірно, швидкість вибрана правильно. В іншому випадку збільште швидкість на один щабель.

У насосах з електронним керуванням точне налаштування продуктивності виконується автоматично. Користувачеві достатньо вибрати режим роботи відповідно до типу системи опалення.

Перевірка правильності роботи

Після налаштування необхідно перевірити правильність роботи системи:

• Промацайте трубу, що подає і зворотну - подаюча повинна бути помітно тепліше
• Перевірте рівномірність прогріву всіх радіаторів
• Переконайтеся у відсутності протікань у місцях з'єднань
• Проконтролюйте рівень шуму – нормальна робота насоса супроводжується ледь чутним гулом
• Перевірте споживану потужність насоса за допомогою ватметра – вона не повинна перевищувати вказану в паспорті

Для контролю ефективності роботи системи можна виміряти різницю температур на лінії, що подає і зворотній. У ефективно працюючій системі ця різниця становить 10-20°C.