Відеореєстратори для відеоспостереження діляться на кілька основних категорій. DVR реєстратори працюють з аналоговими камерами і камерами HD-TVI, AHD, CVI. NVR реєстратори призначені для роботи з IP-камерами. Гібридні реєстратори здатні одночасно працювати як з аналоговими, так і з IP-камерами. Також існують мобільні реєстратори для транспорту та автономні реєстратори з вбудованим акумулятором.
Основна різниця між NVR і DVR полягає в принципі роботи і типі підтримуваних камер. DVR (Digital Video Recorder) приймає аналоговий сигнал з камер і перетворює його в цифровий формат для запису. NVR (Network Video Recorder) працює з уже оцифрованим сигналом, який надходить від IP-камер по мережі. NVR зазвичай забезпечує вищу якість запису, підтримує камери з більшою роздільною здатністю та має розширені мережеві функції, але потребує потужнішого обладнання та більшої пропускної здатності мережі.
Кількість IP камер, яку можна під'єднати до реєстратора, залежить від кількох чинників: моделі реєстратора і його технічних характеристик, роздільної здатності камер і налаштувань запису, пропускної здатності мережі. Бюджетні моделі підтримують підключення 4-8 камер, середній клас - 16-32 камери, професійні рішення можуть працювати з 64 і більше камерами. Під час вибору важливо враховувати не тільки кількість каналів, а й загальну пропускну здатність реєстратора, яка має відповідати сумарному потоку даних від усіх камер.
Існує 5 основних типів реєстраторів відеоспостереження. Аналогові DVR для роботи з класичними аналоговими камерами. Триберідні DVR, що підтримують формати HD-TVI, AHD і CVI. Пентабридні DVR, що додатково працюють з IP-камерами. NVR реєстратори виключно для IP-систем. Гібридні реєстратори, що поєднують можливості роботи з усіма типами камер. Кожен тип має свої особливості, переваги та обмеження, які слід враховувати під час проектування системи відеоспостереження.
Реєструючись, ви погоджуєтесь з нашими Умовами обслуговування та Політикою конфіденційності