Вологість повітря в квартирі, вимірювання та нормалізація

Вологість повітря у квартирі: вимірювання та нормалізація

Від якості повітря, яким ми дихаємо, залежить самопочуття, працездатність та здоров'я. Особливо важливо контролювати рівень вологості у житлових приміщеннях. Негативно впливає як занадто сухе, так і перенасичене водяною парою повітря.

Постійне перебування у некомфортній атмосфері позначається роботі внутрішніх органів. Повітря з надмірною вологою підвищує знос побутових приладів, псує обробку та меблі. Сухе повітря пересушує слизові оболонки, викликає закладеність носа та сльозогінність.

Оптимальна вологість для житлових приміщень 40-60%. При перевищенні цього показника прискорюється розмноження хвороботворних мікроорганізмів і грибок. При зниженні рівня вологості пересихають слизові оболонки, погіршується стан шкіри та дихальних шляхів.

Що таке вологість повітря

Вологість – це величина, що свідчить про насиченість повітря вологою. Абсолютна вологість вимірюється у грамах водяної пари на кубічний метр повітря (г/м³). Однак цей показник не дає повної картини про рівень насичення повітря.

Відносна вологість показує співвідношення між фактичною кількістю вологи в повітрі та максимально можливим при даній temperature. Вимірюється у відсотках. Наприклад, при температурі 22°C максимальна вологість становить 19,4 г/м³. Якщо в повітрі міститься 11 г/м³ водяної пари, то відносна вологість дорівнює 57%.

Відносна вологість показує, наскільки повітря далеке від повного насичення вологою. Саме цей показник використовується для оцінки комфортності мікроклімату у приміщеннях.

На рівень вологості у квартирі впливають:

• Кліматичні умови місцевості
• Пора року та погодні умови
• Робота опалювальних приладів
• Кількість людей у ​​приміщенні
• Наявність джерел вологи (акваріуми, квіти, сушіння білизни)
• Частота провітрювання

У опалювальний сезон вологість може зменшуватися до 20-25% через нагрівання повітря батареями. Влітку при закритих вікнах та працюючих кондиціонерах вологість також знижується. Навпаки, у ванній кімнаті та на кухні вологість часто перевищує норму.

Методи вимірювання вологості повітря

Для точного визначення вологості використовуються спеціальні прилади – гігрометри або вологоміри. Вони різняться за принципом дії, точності виміру та вартості.

Сучасні гігрометри мають похибку трохи більше 1-2%. Прилади з більшою похибкою є малоінформативними. Випускаються моделі з цифровим та механічним табло. Деякі гігрометри зовні нагадують годинник або барометр і можуть стати елементом декору.

Метеостанції – зручне рішення для комплексного контролю мікроклімату. Вони відображають вологість, температуру, атмосферний тиск одному табло. Такі пристрої дають змогу відстежувати зміни всіх параметрів повітря в реальному часі.

Існують прості домашні способи визначення вологості. Наповніть склянку водою та помістіть у холодильник до температури 3-4°C. Поставте склянку в центрі кімнати та спостерігайте:

• Конденсат швидко висох - вологість низька
• Утворилися великі краплі, що стікають - вологість висока
• Поверхня залишилася "запітнілою" - вологість нормальна

Метод із термометром потребує психрометричної таблиці. Спочатку виміряйте звичайну температуру, потім оберніть основу термометра вологою тканиною і знову виміряйте. По різниці показань та таблиці визначте вологість.

Наслідки підвищеної вологості

Вологість вище 60% створює сприятливі умови для розвитку цвілі, грибка та хвороботворних мікроорганізмів. Суперечки цвілевих грибів постійно присутні у повітрі, викликаючи повільне отруєння організму мікотоксинами.

Симптоми впливу грибка на організм:

• Утруднене дихання та задишка
• Часті запаморочення
• Алергічні реакції та шкірні висипання
• Проблеми з концентрацією уваги
• Часті застуди та інфекції дихальних шляхів
• Порушення роботи печінки та нирок

Висока вологість завдає шкоди майну. Дерев'яні вироби набрякають: меблі, паркет, віконні рами, двері втрачають форму. Металеві предмети покриваються корозією. Відшаровується штукатурка, тріскається фарба, чорніють і відклеюються шпалери.

Цвіль з'являється на віконних укосах, у кутах кімнат, біля плінтусів. Плями можуть бути чорного, сіро-коричневого, жовтого чи білого кольору. У приміщенні з'являється неприємний затхлий запах, який вбирається в меблі, одяг та постільну білизну.

Надмірна вологість призводить до збільшення витрат на опалення. Водяна пара конденсується на стінах, знижуючи їх теплоізоляційні властивості. Це змушує частіше включати обігрівачі. Економія тепла за рахунок відмови від провітрювання за таких умов неефективна.
Особливо погіршує ситуацію сушіння білизни у квартирі. Випраний одяг вбирає сирий запах плісняви, якого складно позбутися навіть при наступних праннях.

Проблеми сухого повітря

Сухим вважається повітря із вологістю нижче 40%. Ознаки перебування у приміщенні з недостатньою вологістю часто не пов'язують із мікрокліматом, хоча вони явно вказують на проблему.

Симптоми впливу сухого повітря:

• Сухість слизових носоглотки та очей
• Часті застуди та риніт
• Роздратування дихальних шляхів
• Сухість та лущення шкіри
• Підвищена нервозність
• Порушення сну

Недостатня вологість створює додаткове навантаження на організм, знижуючи захисні функції імунної системи. Сухі слизові оболонки гірше затримують бактерії та віруси, що збільшує ризик респіраторних захворювань.

Сухе повітря шкодить предметам інтер'єру. Дерев'яні меблі, паркет, ламінат та дощата підлога усихають і деформуються. Збільшуються щілини між елементами покриття для підлоги. Дерев'яні підвіконня та рами тріскаються, втрачаючи презентабельний вигляд.

У приміщеннях із сухим повітрям активніше циркулює побутовий пил. Статична електрика притягує пилові частинки до поверхонь та одягу. Кімнатні рослини засихають, їх листя жовтіє і опадає.

Особливо небезпечне сухе повітря для дітей. Вони мають більш чутливі слизові оболонки, які швидше пересихають. Це призводить до частих застуд, алергічних реакцій та проблем з дихальною системою.

Оптимальна вологість для різних кімнат

У дитячій кімнаті потрібно підтримувати вологість 50-60%. Зростаючий організм з незрілою імунною системою особливо чутливий до мікрокліматичних умов. Сухе повітря пересушує слизові, викликає подразнення очей та шкіри. Надмірна вологість сприяє розвитку алергічних реакцій та респіраторних захворювань.

Для спальні оптимальна вологість складає 40-50%. За таких показників забезпечується комфортний сон та якісний відпочинок. Занадто сухе повітря викликає хропіння та пересихання горла, а надмірна вологість створює відчуття задухи.

У робочому кабінеті рекомендується підтримувати вологість 40-60%. Ці показники забезпечують максимальну працездатність та концентрацію уваги. При низькій вологості швидше настає втома, а за високої – знижується активність мозкової діяльності.

На кухні та у ванній кімнаті вологість зазвичай перевищує норму через часті контакти з водою. Тут важливо запобігти надмірному зволоженню установкою витяжок та осушувачів. Оптимальні показники цих приміщень – 40-60%.

У вітальні та їдальні підтримуйте вологість 40-60% для комфортного перебування всіх членів сім'ї. Особливу увагу приділіть приміщенням з великою кількістю рослин – вони виділяють вологу та можуть підвищити загальну вологість.

Способи нормалізації вологості

Для зволоження сухого повітря використовують різні типи зволожувачів. Традиційні зволожувачі працюють за рахунок природного випаровування води через пористі фільтри. Продуктивність таких пристроїв становить 200-500 мл/годину. Вони автоматично підтримують вологість близько 60% – що вища вологість, то повільніше випаровування.

Парові зволожувачі випаровують воду шляхом кип'ятіння. Їхня продуктивність досягає 700 мл/год, але енергоспоживання становить 300-600 Вт. Ці пристрої швидко підвищують вологість, але вимагають контролю, щоб уникнути перезволоження.

Ультразвукові зволожувачі найбільш популярні завдяки компактності та ефективності. Вони розпорошують воду на дрібні частки за допомогою ультразвукових коливань. Продуктивність становить 100-600 мл/годину при енергоспоживання 20-50 Вт. Вимагають використання дистильованої води для запобігання білому нальоту.

Миття повітря поєднують функції зволоження та очищення. Вони проганяють повітря через водяні фільтри, затримуючи пил та зволожуючи повітря до 60%. Продуктивність повітрям становить 150-500 м³/год. Особливо ефективні для алергіків та астматиків.

Для зниження надмірної вологості використовуються осушувачі повітря. Вони конденсують вологу з повітря та збирають її у спеціальний резервуар. Продуктивність осушувачів вимірюється в літрах води за 24 години і варіюється від 10 до 50 л/добу в залежності від моделі.

Практичні рекомендації щодо підтримки оптимальної вологості

Регулярне провітрювання – основний метод нормалізації вологості. У опалювальний сезон достатньо провітрювати приміщення 2-3 рази на день по 10-15 хвилин. Влітку при високій вологості на вулиці провітрюйте вранці та ввечері, коли повітря сухіше.

Припливно-витяжні системи з рекуперацією тепла дозволяють підтримувати оптимальну вологість без тепла. Такі системи обмінюють до 90% тепла між вхідним та вихідним повітрям, забезпечуючи комфортний мікроклімат цілий рік.

Контролюйте джерела надмірної вологості. Сушіть білизну на балконі або у спеціально обладнаних приміщеннях. Використовуйте витяжки при готуванні та прийнятті душу. Регулярно перевіряйте справність сантехніки та усувайте протікання.

У зимовий період вологість знижується через нагрівання повітря опалювальними приладами. Розміщуйте ємності з водою біля батарей або використовуйте спеціальні зволожувачі для радіаторів. Регулярно поливайте кімнатні рослини – вони зволожують повітря.

Влітку при використанні кондиціонерів вологість падає. Сучасні кондиціонери із функцією зволоження допомагають підтримувати оптимальні параметри. Альтернативний варіант – використання зволожувачів повітря паралельно із кондиціюванням.

Вибір кліматичної техніки

При виборі зволожувача враховуйте площу приміщення. Для кімнати 20 м2 достатньо пристрою з продуктивністю 300-400 мл/год. Для приміщень 40-50 м ² буде потрібно зволожувач з продуктивністю 500-700 мл/год.

Зверніть увагу на об'єм резервуару для води. Місткість 3-5 л забезпечує роботу пристрою 8-12 годин. Моделі з резервуаром 1-2 л вимагають частого доливання води. Для цілодобової роботи вибирайте зволожувачі із резервуаром від 5 л.

Осушувачі потрібні при вологості вище 70%. Для квартири площею 50-70 м² підійде осушувач продуктивністю 20-30 л/добу. Пристрої з автоматичною підтримкою заданого рівня вологості зручніші у використанні.

Кліматичні комплекси поєднують функції очищення, зволоження та іонізації повітря. Вони ефективні для комплексного вирішення проблем мікроклімату, але коштують дорожче окремих пристроїв. Потужність таких комплексів складає 50-150 Вт.

Сучасні моделі оснащуються гігростат – автоматичними регуляторами вологості. Вони включають і вимикають пристрій при досягненні заданих параметрів, запобігаючи перезволоженню або пересушуванню повітря.

При виборі враховуйте рівень шуму. Для спальні та дитячої вибирайте пристрої з рівнем шуму не більше 35 дБ. Моделі з нічним режимом працюють тихіше та не порушують сон.