Як позбутися вологи у ванній кімнаті?

Як позбутися вологи у ванній кімнаті?

Підвищена вологість у ванній кімнаті – проблема, з якою стикається практично кожен власник квартири чи будинку. Постійний конденсат на дзеркалах, мокрі стіни, запітнілі вікна, пліснява у швах плитки – все це не тільки знижує комфорт використання ванної кімнати, але й становить реальну загрозу здоров'ю. Особливо актуальною ця проблема стає в холодну пору року, коли природне провітрювання зведене до мінімуму.

Згідно з дослідженнями, оптимальний рівень вологості у ванній кімнаті має становити 45-60%. Однак під час ухвалення душу цей показник часто підвищується до 90% і більше. Така висока вологість не тільки сприяє розвитку плісняви ​​та грибка, а й негативно впливає на стан оздоблювальних матеріалів, скорочуючи термін їхньої служби. Крім того, постійно висока вологість може призвести до збирання меблів, появи іржі на металевих поверхнях і навіть до проблем з електропроводкою.

У цій статті ми розглянемо основні причини підвищеної вологості у ванній кімнаті та ефективні методи боротьби з нею, приділяючи особливу увагу технічним рішенням, які допоможуть забути про проблему раз і назавжди.

Причини підвищеної вологості у ванній кімнаті

Перш ніж приступити до боротьби з вологою, важливо зрозуміти, звідки вона береться і чому саме ванна кімната найбільш схильна до цієї проблеми.

1. Щоденні водні процедури є основним джерелом вологи. Під час 10-хвилинного душу повітря потрапляє близько 2,5 літрів води у вигляді пари. Чим гарячіша вода, тим інтенсивніше випаровування. При прийнятті ванни показники ще вищі – до 4-5 літрів вологи, що випаровується. Навіть просте миття рук чи чищення зубів збільшує вологість у приміщенні.
2. Недостатня вентиляція – друга за значущістю причина. Особливо гостро ця проблема проявляється у сучасних багатоквартирних будинках, де система природної вентиляції часто не справляється зі своїм завданням. У старих будинках вентиляційні канали можуть бути частково забиті, що також знижує їхню ефективність. А герметичні пластикові вікна та двері, що встановлюються при ремонті, зовсім перекривають доступ свіжого повітря.
3. Будівельні та оздоблювальні матеріали також впливають на рівень вологості. Наприклад, кахельна плитка, яка найчастіше використовується для обробки ванних кімнат, практично не вбирає вологу. Це добре з погляду довговічності оздоблення, але погано для загального мікроклімату приміщення – вся волога залишається у повітрі.
4. Сезонні чинники відіграють важливу роль. У холодну пору року проблема вологості погіршується через значну різницю температур усередині приміщення та зовні. Тепле вологе повітря, стикаючись з холодними поверхнями (стінами, стелею, вікнами), конденсується, утворюючи краплі води. Саме тому взимку конденсат на вікнах та стінах ванної кімнати з'являється набагато частіше.

Основні методи боротьби з вологою технічного характеру

Сучасний ринок пропонує широкий спектр технічних рішень, які допоможуть ефективно боротися з підвищеною вологістю у ванній кімнаті. Давайте розглянемо найефективніші з них.

Вентиляційні системи

Правильно організована вентиляція – основа успішної боротьби з вологою у ванній кімнаті. Існує кілька варіантів організації вентиляції, кожен із яких має свої особливості.

Природна вентиляція працює за рахунок різниці тиску та температури всередині та зовні приміщення. У багатоквартирних будинках при цьому передбачені вентиляційні канали, а приватних будинках можуть використовуватися кватирки чи спеціальні вентиляційні отвори. Однак природної вентиляції часто буває недостатньо, особливо в сучасних будинках із герметичними вікнами та дверима. Для підвищення ефективності природної вентиляції можна встановити вентиляційні решітки із зворотними клапанами, які запобігають зворотній тягі.

Примусова вентиляція з використанням витяжних вентиляторів – набагато ефективніше рішення. Сучасні вентилятори для ванних кімнат мають продуктивність від 80 до 300 м³/год, що дозволяє повністю оновити повітря у стандартній ванній кімнаті за 5-10 хвилин. При виборі вентилятора слід враховувати не лише його продуктивність, а й рівень шуму (оптимально – не більше 30-35 дБ), наявність зворотного клапана та додаткових функцій.

Особливо зручні моделі з датчиком вологості, які автоматично включаються при підвищенні рівня вологості у приміщенні та вимикаються після його нормалізації. Такий вентилятор позбавить вас необхідності самостійно контролювати процес провітрювання. Деякі моделі також оснащені таймером, який дозволяє налаштувати час роботи вентилятора після вимкнення світла у ванній кімнаті.

Інтелектуальні системи вентиляції є більш комплексним рішенням. Вони можуть включати не тільки витяжні вентилятори, але і припливні установки, системи рекуперації тепла, фільтри для очищення повітря. Такі системи забезпечують не тільки видалення вологого повітря, а й подачу свіжого, що особливо важливо для герметичних приміщень. Вартість таких систем вища, але й ефективність значно перевершує звичайні вентилятори.

Осушувачі повітря

Якщо проблема з вологістю стоїть особливо гостро, а встановлення ефективної вентиляції з якихось причин утруднено, на допомогу прийдуть осушувачі повітря. Ці пристрої здатні швидко та ефективно знижувати рівень вологості у приміщенні.

Принцип роботи більшості побутових осушувачів заснований на конденсації вологи з повітря на холодній поверхні теплообмінника з подальшим збиранням конденсату спеціальний резервуар. Повітря, проходячи через осушувач, звільняється від надмірної вологи і повертається до приміщення вже сухим.

Для ванної кімнати підійдуть компактні моделі продуктивністю 10-20 літрів на добу. Цього достатньо приміщення площею до 20-25 м². При виборі осушувача слід звернути увагу на рівень шуму (оптимально – не більше 45 дБ), наявність гігростату (пристрою для контролю рівня вологості), об'єм резервуара для збирання конденсату та можливість постійного відведення вологи в каналізацію.

Сучасні осушувачі оснащуються додатковими функціями: іонізацією, ароматизацією, бактерицидними фільтрами, що робить їх використання ще комфортнішим. Деякі моделі можуть працювати як очищувачі повітря, що особливо актуально для приміщень із підвищеною вологістю, де часто розвиваються пліснява та грибок.

Теплове обладнання для ванних кімнат

Третій важливий компонент боротьби з вологою – підтримання оптимальної температури у ванній кімнаті. Чим тепліше повітря, тим більше вологи може утримувати без утворення конденсату. Крім того, тепле повітря сприяє більш швидкому висиханню поверхонь.

• Сушки для рушників є найбільш поширеним елементом опалення ванної кімнати. Сучасний ринок пропонує моделі, які працюють від системи гарячого водопостачання, опалення чи електрики. Електричні сушки для рушників більш універсальні, так як можуть працювати цілий рік, незалежно від сезону відключення гарячої води. Потужність електричних моделей зазвичай становить від 50 до 500 Вт залежно від розміру та матеріалу виконання.

При виборі сушки для рушників варто звернути увагу на моделі з терморегулятором, які дозволяють підтримувати оптимальну температуру у ванній кімнаті і економити електроенергію. Також корисною функцією є таймер, який дозволяє налаштувати час увімкнення та вимкнення пристрою.

• Тепла підлога - відмінне рішення для ванної кімнати, яке не тільки забезпечує комфорт, але і допомагає боротися з вологістю. Тепла підлога створює рівномірний розподіл тепла по всьому приміщенню, сприяючи швидкому випаровуванню вологи з поверхонь і запобігаючи утворенню конденсату.

Для ванних кімнат найчастіше використовують електричні теплі підлоги, які бувають двох типів: кабельні та інфрачервоні (плівкові). Кабельні системи більш надійні і довговічні, а інфрачервоні простіше в установці і можуть монтуватися практично під будь-яке покриття для підлоги. Потужність теплої підлоги для ванної кімнати становить 150-200 Вт/м².

• Інфрачервоні обігрівачі є сучасним рішенням для обігріву ванних кімнат. Вони нагрівають не повітря, а предмети та поверхні, на які потрапляє інфрачервоне випромінювання. Це дозволяє швидко сушити вологі поверхні, запобігаючи розвитку плісняви ​​та грибка.

Для ванних кімнат підходять настінні чи стельові інфрачервоні обігрівачі потужністю 300-700 Вт. Важливою перевагою таких пристроїв є їхня безпека – вони можуть використовуватися у вологих приміщеннях при дотриманні правил встановлення та мають спеціальний захист від вологи (клас захисту не нижче за IP24).

Додаткові способи боротьби з вологою

Крім встановлення спеціалізованого обладнання, існує ряд додаткових методів, які допоможуть ефективно боротися з надмірною вологістю у ванній кімнаті. Ці способи можуть застосовуватися як самостійно, і у комбінації з технічними рішеннями задля досягнення максимального ефекту.

Гідроізоляція поверхонь відіграє ключову роль у захисті ванної кімнати від надмірної вологи. Сучасні гідроізоляційні матеріали дозволяють створити надійний бар'єр, що запобігає проникненню вологи в стіни та підлогу. Для ванних кімнат використовуються різні типи гідроізоляції: обмазувальна, рулонна, проникна та ін'єкційна.

Найбільш поширена обмазувальна гідроізоляція, яка наноситься на поверхню в рідкому вигляді і після висихання утворює водонепроникну плівку. Її товщина зазвичай становить 2-3 мм, а витрата матеріалу – близько 2-3 кг на квадратний метр. Особливу увагу слід приділити герметизації стиків між стінами та підлогою, а також місцями виходу труб – тут можна використовувати спеціальні гідроізоляційні стрічки, які забезпечують додатковий захист.

Сучасні оздоблювальні матеріали також відіграють важливу роль у боротьбі з вологою. При ремонті ванної кімнати варто віддавати перевагу матеріалам, стійким до впливу вологи та перепадів температур. Для стін підійде керамічна плитка, скляні панелі, фарби вологостійкі або спеціальні вінілові шпалери для вологих приміщень.

Для стелі хорошим вибором стануть пластикові або алюмінієві панелі, стелі натяжні з ПВХ-плівки або спеціальна вологостійка фарба. Звичайна штукатурка у ванній кімнаті швидко намокає і стає живильним середовищем для цвілі, тому її краще уникати.
Що стосується підлоги, то, крім традиційної керамічної плитки, добре зарекомендували себе такі матеріали, як керамограніт, вінілове покриття і спеціальний вологостійкий ламінат з показником вологостійкості не нижче 32 класу. Важливо пам'ятати, що навіть вологостійкі матеріали потребують правильного укладання з використанням водовідштовхувальних затирок та герметиків.

Хімічні засоби для запобігання появі плісняви ​​є важливим компонентом у комплексній боротьбі з вологою. Сучасний ринок пропонує широкий спектр антисептиків, які не тільки знищують існуючу плісняву, але й запобігають її появі в майбутньому. Найбільш ефективними є засоби, що містять хлор, четвертинні амонієві сполуки або спеціальні фунгіциди.

Перед застосуванням хімічних засобів необхідно ретельно очистити поверхню видимих ​​слідів цвілі за допомогою щітки. Потім антисептик наноситься згідно з інструкцією і залишається на час, вказаний виробником (зазвичай 15-30 хвилин). Після цього поверхню промивають водою і ретельно просушують.

Для профілактики появи цвілі рекомендується обробляти проблемні ділянки спеціальними складами раз на 6-12 місяців. Особливу увагу слід приділяти швам між плитками, кутами та місцями з'єднання сантехніки зі стінами, тому що саме тут найчастіше з'являється цвіль.
Поглиначі вологи є простим і доступним рішенням для невеликих ванних кімнат. Принцип їх роботи ґрунтується на властивості деяких речовин (таких як хлорид кальцію, силікагель або активоване вугілля) поглинати вологу з повітря. Компактний поглинач вологи може зібрати до 200-500 мл води протягом 1-2 місяців, після чого його необхідно замінити або регенерувати.

Для ванної кімнати площею 4-6 м² достатньо одного стандартного поглинача вологи. Якщо площа більша або проблема вологості стоїть особливо гостро, можна використовувати декілька пристроїв одночасно. Розміщувати їх слід у найбільш проблемних зонах – наприклад, поруч із душовою кабіною чи ванною.

Правильна організація простору у ванній кімнаті

Раціональне планування та організація простору можуть значно знизити рівень вологості у ванній кімнаті. Правильне розміщення сантехніки, меблів та аксесуарів сприяє кращій циркуляції повітря та швидшому висиханню поверхонь.

1. Зонування простору – перший крок до створення функціональної та "сухої" ванної кімнати. Бажано розділити приміщення на "мокру" та "суху" зони. У "мокрій" зоні розміщується ванна або душова кабіна, а в "сухій" - раковина, пральна машина, шафки та інші елементи, які не повинні постійно контактувати з водою. Для поділу зон можна використовувати перегородки зі скла, шторки або навіть невеликі уступи на підлозі. Такий підхід допоможе локалізувати вологу у певній частині приміщення та спростить завдання щодо її видалення. Наприклад, якщо площа ванної кімнати дозволяє, варто розглянути варіант установки душової кабіни замість ванни - вона займає менше місця та генерує менше пари.
2. Вибір та розміщення сантехніки також відіграє важливу роль. Сучасні виробники пропонують моделі спеціально розроблені для невеликих приміщень – компактні раковини, кутові ванни, душові кабіни з низькими піддонами. При розміщенні сантехніки слід забезпечити вільний доступ повітря до всіх поверхонь для швидкого висихання. Особливу увагу варто приділити герметичності з'єднань сантехніки зі стінами та підлогою. Навіть невелика протікання може стати джерелом постійної вологи і причиною появи цвілі. Для герметизації стиків використовуйте якісний силіконовий герметик із протигрибковими добавками – він прослужить до 5-7 років без необхідності заміни.
3. Організація зберігання вологих речей потребує особливого підходу. Традиційні кошики для білизни часто стають джерелом неприємного запаху та плісняви, оскільки вологі речі в закритому просторі не мають змоги висохнути. Натомість краще використовувати відкриті кошики або спеціальні сушарки для білизни. Рушники рекомендується розміщувати на рушниках або спеціальних гачках з достатньою відстанню один від одного. Якщо у ванній кімнаті є місце, варто встановити складну або настінну сушарку для білизни – це дозволить сушити дрібні речі безпосередньо у ванній кімнаті, не поширюючи вологу по всій квартирі.
4. Меблі для ванної кімнати повинні бути виготовлені з вологостійких матеріалів - МДФ з ламінованим покриттям, пластику або металу. Дерев'яні меблі, навіть оброблені спеціальними складами, згодом можуть деформуватися у вологому середовищі. Перевагу варто віддавати підвісним меблям – вони не контактують зі підлогою, що знижує ризик намокання та пошкодження.